- Якщо
Ваша дитина йде в школу після садка, то
вона вже, швидше за все, звикла бути між
однолітками. Хоча в першому класі буде
все по - іншому: новий розпорядок дня,
перший вчитель, знайомство з однокласниками.
Всі ці події викликають у Вашої дитини
масу нових емоцій та вражень. Якщо
майбутній першокласник піде в школу з
дому, не відвідуючи дитячого садка до
цього і звик бути постійно з Вами,
можливо, що період адаптації для нього
буде проходити важче. Хоча не завжди
дане твердження вірне і залежить все
від дитини, від її характеру. Адже кожна
дитина - це індивідуальність. У наш час
діти зазвичай ходять на підготовку
перед першим класом до школи протягом
року або півроку. Дізнаються про вчителя,
дітей з якими будуть вчитися. Але щоб
Ваша дитина відчувала себе впевнено в
школі, психологи рекомендують діяти
за таким планом:
Показати
дитині майбутню школу.
Обов'язково
влаштувати малюкові докладну екскурсію.
Зайти всередину школи, показати
першокласникові місце, де він буде
проводити навчальний час - клас,
спортивний зал, їдальню, туалет, медпункт
та інше. Це все необхідно, щоб малюк
звик і запам'ятав, що де знаходиться .
І не губився, особливо в перші дні.
Зверніть увагу - прогулянки до школи
потрібно здійснювати якомога частіше,
щоб дитина добре запам'ятала дорогу
(на випадок, якщо з часом буде ходити
або повертатися з школи самостійно). А
також - щоб розрахувати, скільки часу
займає дорога до школи, спокійним
кроком, без поспіху і страху запізнитися.
Навчити
дитину збирати речі до школи.
Поясніть
майбутньому першокласнику, що необхідно
навчитися самостійно готуватися до
навчального дня: одягати форму, збирати
рюкзак. Батьки повинні показати, що і
куди класти, щоб у портфелі легко можна
було знайти потрібну річ.
Прокидатися
рано.
Щоб
дитина не позіхала на першому уроці,
Вам доведеться змінити розпорядок дня
- і поступово привчити вставати раніше
(попередньо розрахуйте, в який час
повинна вставати дитина, щоб встигати
зібратися в школу без поспіху ). Місяця
до початку занять якраз вистачить, щоб
звикнути до нового розкладу без стресу
для організму.
Привчити
до порядку в кімнаті.
Можна
у формі гри - показати і розповісти , як
важливо, щоб кожна річ знаходилася на
своєму місці. Придумайте разом з малюком,
де будуть «жити» олівці, книги, зошити,
фломастери, портфель, шкільна форма та
інше. І поясніть, як важливо, щоб кожна
річ знаходилася на своєму місці. Головне,
щоб дитина звикла дотримуватися порядку
і чистоти у себе в кімнаті.
Не
лякати школою і поганими оцінками.
Навіть
якщо дитя не слухається або погано себе
веде, не варто його лякати (нехай навіть
у виховних цілях) фразами типу « скоро
розпочнеться доросле життя »,« в школі
тебе навчать, як себе поводити »,« якщо
не будеш слухатися, вчителька тебе
покарає »та інше.
А також нехай малюк
завжди знає, що до школи він йде
за знаннями, а не за оцінками.
Тому якщо він отримає «двійку», нехай
не боїться йти додому з поганою оцінкою
і не думає, що батьки його розлюблять.
Тільки не перестарайтеся.
Займайтеся
з
малюком «уроками» у формі гри, щоб
тренувати пам'ять, мову, увага та інше.
Наприклад, прочитайте казку і попросіть
дитину розповісти, що найбільше
запам'яталося, запропонуйте намалювати
героїв і тощо. Допомагайте дитині,
задавайте навідні запитання, міркуйте
разом . Так Ваш малюк буде вчитися
висловлювати свою думку і не розгубиться,
коли вчителька буде питати його на
уроках.
Дитину
необхідно готувати до школи
не безпосередньо в останній рік, а
робити треба це поступово,
розвиваючи кругозір, вміння та навички.
Кращими способами розширити горизонт
знань дитини є бесіди
«про життя», читання книг і їх обговорення.
Вивчення
букв та цифр, геометричних фігур
і
кольорів, понять право / ліво, великий
/ малий, широкий / вузький повинні бути
розвиненими також на належному рівні.
По можливості сформуйте вміння
читати
(хоча б по складах) і рахувати
(хоча
б у межах 10).
Обов'язковим є розвиток
дрібної моторики, тобто
- заняття на розвиток спритності кисті
руки і пальчиків. Це необхідно як
для розвитку вміння писати, так і для
розвитку мовлення (обидва ці центру
«об"єднані» у структурі дитячого
мозку). Тобто необхідно більше малювати,
ліпити, працювати з конструктором,
вміти маніпулювати з дрібними предметами
типу намистин, монеток, сірників,
зубочисток, з них можна викладати
картини та аплікації, нанизувати їх у
намисто - все це розвиває також увагу
і посидючість; - тренування
пам'яті
- тобто заучування віршів та пісень.
Тренування вміння
аналізувати, класифікувати
- тобто просити дитину структурувати
історію, виявити, що сталося спочатку,
що потім (встановлювати причинно-наслідкові
зв'язки), вміти зібрати з частин картинки
ціле, розкласти предмети за будь-якою
ознакою.
Однак слід пам'ятати, що
грамотність дитини не тотожна її
здібностям і психічній зрілості. Більш
того, навченість - не синонім також і
високої пізнавальної активності дитини,
адже нерідко батьки сприймають свою
дитину як "посудину", яку слід
наповнити знаннями, а не як "факел",
який треба запалити.
Ці підходи
принципово різні - якщо обраний перший,
дитина займає в процесі «навчання»
пасивну
позицію і в першому класі з'ясовується,
що при широкому діапазоні «вкладених»
у неї знань, її власна готовність і
бажання вчитися близькі до нуля.
Починаються претензії батьків до
вчителя: «як же так, адже вона (він) у
мене така (-ий) розумна (-ий)!» Але дитина,
як з'ясовується, нічого не може і не
хоче робити з власної ініціативи - тому
весь її багаж знань так і лежить «мертвим
вантажем», не приносячи користі його
власнику ...
Крім того, навіть, якщо
хлопчик або ж дівчинка, що розповідають
вірші сторінками, можуть бути, що
парадоксально, до школи готові слабо,
якщо володіють
низьким рівнем психологічної, особистісної
зрілості та комунікативної
(соціально-психологічної) готовності
до школи.
Тобто, крім
запасу знань, дитині необхідно також:
- володіти
і комунікативними та соціальними
навичками
- тобто вміти спілкуватися, розуміти і
головне застосовувати в повсякденному
житті морально-етичні норми, прийняті
в суспільстві;-
-
не боятися вступати в контакт з дорослими
і однолітками;
-
вміти
відстоювати свою позицію цивілізованими
методами і
не проявляти недоречною агресією - або,
навпаки, зайвою боязкістю;
-
усвідомлювати
зміст процесу навчання в школі, розуміти,
що дає отримання знань, який порядок
навчання в школі;
-
вміти
підкорятися встановленим правилам,
знати, що таке дисципліна ;
-
мати
позитивну мотивацію, бажання вчитися;
-
вміти
цілеспрямовано і за своєю ініціативою
працювати над завданням, організовувати,
планувати свої дії і відповідати за їх
наслідки
(наприклад,
самостійно збирати свій портфель і
стежити за виконанням домашніх завдань:
якщо Ви з першого класу візьмете це на
свої батьківські плечі , то з імовірністю
70% цей обов'язок залишиться на них до
випускного балу);
-
мати
позитивне ставлення до самого себе.
Важливо
пам'ятати, що крім готовності голови
не менш важлива і готовність тіла:
навантаження на імунітет в перший
шкільний рік буде серйозним, тому в
останнє літо перед 1 класом , крім
навчання, варто зайнятися і фізичною
підготовкою.
Дитині необхідно багато руху (в ідеалі
- заняття в спортивній секції, які дають
крім здоров'я також і дисциплінарні
навички), свіже повітря, повноцінне
харчування.
Якщо у малюка є порушення
здоров'я, необхідно обов'язково
проконсультуватися
з лікарем
і отримати рекомендації щодо корекції
стану та організації процесу навчання
(можливо, доведеться навіть вибрати
спеціальну школу).
Отже, озброєні
всіма цими знаннями, Ви легше подужаєте
дорогу до школи.
Проте пам'ятайте:
найголовніше
для першокласника -
не вміння і навички, а впевненість
у своїх силах і в батьківській підтримці,
що б не відбувалося в школі.
Успіху
Вам!
|
