Іван Котляревський

Іван Котляревський

(1769-1838)

Народився Іван Петрович Котляревський 9 вересня 1769 року в Полтаві у родині канцеляриста міського магістрату. Початкову освіту хлопчик дістав у місцевого дяка, потім вступив до  Полтавської семінарії (1779). Там він вивчав російську та латинську мови, поетику, риторику,  філософію та богослов"я,  французьку й німецьку мови, античну й західноєвропейську літератури.  Та особливого успіху досягнув у перекладах і наслідуванні класичної (античної) літератури - Вергілія, Овідія, Горація.

По смерті батька (1789) І.Котляревський залишає семінарію і вступає на службу до Новоросійської канцелярії, що знаходилася в Полтаві. Він приглядався до звичаїв, побуту, простих людей, захоплювався українськими переказами й повір"ями, слухав лірників і кобзарів, грав на скрипці. Таким він був і на посаді домашнього вчителя дітей золотоніського поміщика.

У 1796-1808 роках І.Котляревський перебував на військовій службі, брав участь у російсько-турецькій війні, зокрема  в боях під Бендерами та в облозі Ізмаїла.

Близько 1794 року І.Котляревський розпочав літературну діяльність, переробляючи в бурлескному стилі поему "Енеїда" Вергілія. Вже перші розділи "перелицьованої" поеми набули популярності серед читачів, вони поширювалися в рукописних списках. "Енеїда" - перший твір  української літератури, написаний народною мовою. Ця поема поклала початок новій українській літературі.

1808 року І.Котляревський вийшов у відставку і два роки жив у Петербурзі. З 1810 року оселяється в Полтаві, дістає посаду наглядача будинку виховання бідних дворян. Під час Вітчизняної війни 1812 року він сформував на Полтавщині козачий український полк. І.Котляревський був у близьких стосунках з деякими декабристами, підтримував зв"язки з М.Новиковим - автором першого в Росії республіканського проекту конституції. Переконливих даних про його участь у таємних політичних організаціях немає.

У 1818-1821 роках І.Котляревський працював директором Полтавського театру. Він брав участь у постановці п"єс, сам виконував ряд комічних ролей. У цей час він познайомився з видатним актором М.Щепкіним, сприяв викупові його з кріпацтва.

Для Полтавського театру в 1818-1819 рр. І.Котляревський написав п"єси "Наталка Полтавка" і "Москаль-чарівник". В обох п"єсах грав М.Щепкін, саме для нього було написано роль Виборного в "Наталці Полтавці".

І.Котляревського було обрано членом харківського товариства аматорів красної словесності, пізніше - почесним членом петербурзького  Вільного товариства аматорів російської словесності. Гуманність до знедолених проявляв письменник на посаді попечителя благодійних закладів у місті, яку він обіймав у 1827-1835 роках. У спогадах сучасників письменник залишився привітною, доброю людиною, яка викликала симпатію.

Помер письменник 29 жовтня 1838 році в Полтаві. Його проводжала в останню дорогу вся Полтава. Т.Шевченко пророкував авторові "Енеїди" безсмертя.

Будеш, батьку, панувати,

Поки живуть люди,

Поки сонце з неба сяє,

Тебе не забудуть.

Т.Шевченко