Про реформи у початковій школі, особливості медоглядів, читайте в інтерв’ю з директором департаменту Олегом Єреськом - 17 Серпня 2011 - kosarschool

Головна » 2011 » Серпень » 17 » Про реформи у початковій школі, особливості медоглядів, читайте в інтерв’ю з директором департаменту Олегом Єреськом
10:02:59
Про реформи у початковій школі, особливості медоглядів, читайте в інтерв’ю з директором департаменту Олегом Єреськом

– Скоро почнеться новий навчальний рік. Як міністерство готується до цього?

– Новинкою стало проведення з ініціативи міністерства всеукраїнської акції «Дай руку, першокласнику». Вона спрямована на те, щоб допомогти дитині адаптуватись у школі. Є відповідний наказ, методичні рекомендації, надіслані управлінням освіти. До них ми додали поради батькам майбутніх першокласників. Адже підчас батьківських інтернет-зборів ми виявили коло проблем, що цікавлять суспільство. Крім порад батькам, додали й рекомендації педагогам щодо організації роботи з учнями в першому класі.

Хочу зазначити, що міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник звернувся до кожного губернатора з листом, в якому наполегливо попросив посприяти проведенню акції «Дай руку, першокласнику» на високому рівні. Наприклад, допомагати в організації шкільних базарів, закупівлі шкільних меблів, обладнанню кімнат відпочинку для першокласників. Дітям шести років варто забезпечити хоча б півтори години денного сну, особливо тим, які відвідують групу подовженого дня. Зрозуміло, що для цього необхідні й ліжечка, і оформлення кімнат, і забезпечення санітарних норм.

І ЗНОВУ ПРО МЕДОГЛЯДИ

– Одне з найважливіших завдань дошкілля та школи – збереження здоров’я дітей. У цьому контексті постає, зокрема, і питання медоглядів…

– Є багато різних підходів щодо збереження здоров’я наших діток. Цікавий досвід мають харків’яни. Вони вже протягом кількох років проводять диспансеризацію всіх дітей безпосередньо в школі. Тому батькам не потрібно їздити по поліклініках. Ґрунтуючись на харківському досвіді, минулого року було ухвалено постанову Кабінету Міністрів України про забезпечення таких медичних оглядів учнів початкової школи. Щодо старших дітей – тут виникає багато суто психологічних проблем (особливо якщо це підлітки 14 – 15 років). Тому поки що немає однозначного бачення, як краще проводити медогляди для них – чи при місцевих поліклініках, чи в школі. Не забуваймо, що дітей старшого віку має оглянути більша кількість фахівців. Основне – щоб медогляд був обов’язковим. Аби на уроки фізкультури йшли діти, які мають довідку про стан здоров’я, щоб у школі знали, до якої фізгрупи їх потрібно зарахувати.

Ми також відчутно змінили підходи до уроків фізичної культури. Нормативи стали легшими, їх стало менше. Адже невідомо, хто як провів три місяці літа, яку мав рухову активність. Одні були активнішими, інші могли прикипіти до комп’ютера. Тому ми не можемо одразу після літніх канікул давати дітям досить великі навантаження. Також була підтримана ідея відмовитись від оцінювання на уроках фізкультури у початковій школі. Нещодавно ми проводили нараду з розробниками навчальних програм з усіх предметів початкової школи. Більшість підтримала ідею відмовитись від оцінки на уроках фізкультури та «Основ здоров’я», адже цей курс має сформувати навички збереження здоров’я, безпечної поведінки. А як можна ці навички оцінити? Збережено чи не збережено? Перед нами постає дилема: дитина правильно відповідає на всі запитання щодо здорового способу життя і водночас… курить. І що тоді їй ставити – 12 чи 1? Якщо знання дали, а навичок не сформували. Тому в початковій школі спробуємо відмовитися від оцінок.

Можливо, такий підхід варто впровадити і під час вивчення мистецьких курсів. Зіткнувшись із низькою оцінкою своєї роботи, дитина подумає: «В мене не вийшло, ще й двійку поставили». Навіщо травмувати психіку?

ПРО РЕФОРМИ КОСМЕТИЧНІ І ФУНДАМЕНТАЛЬНІ

– Нещодавно ухвалили нові державні стандарти початкової освіти. Щоб там не говорили, але саме вони закладають підвалини реформ…

– Найосновніша реформа – це, справді, реформа змісту. Адже збільшення чи зменшення тривалості уроків, перерв, навчання – це, фактично, косметичні зміни. А ось реформа змісту – це зміна тих фундаментальних речей, які закладаються у стандартах. Можу стверджувати, що нинішній стандарт є значно прогресивнішим від попереднього. Керуючись досвідом Києва, ми розпочали вивчення іноземної мови з першого класу. В столиці це було відпрацьовано ще більш як десять років тому. Це правильно, адже в багатьох дитячих садках є вже певні методики, діти починають вивчати мову вже там. Опісля приходять до школи, з першого класу – не вивчають, а з другого – починають спочатку. Зрозуміло, що за таких обставин немає розвитку, наскрізності освіти. А зарік можна забути все те, що вивчили. Крім того, ми повернули природознавство. Ще в 2007 році дослідження TIMSS показали низькі знання з природознавства у початковій школі. Тому що курс «Я і Україна», який упроваджувався в попередні десять років, відверто кажучи, себе не виправдав. Дитині важко миттєво переключатись з історії рідного краю на будову рослин чи тварин. Ця суміш знань не залишала відбитків у пам’яті учнів і нічого не формувала. А те саме дослідження TІMSS побудоване винятково на практичних запитаннях. Та й навіть доросла людина не завжди може в голові інтегрувати суспільствознавство і природознавство, а дитині ще складніше.

Тому ми й повернули природознавство. Вважаю це одним з найбільших наших досягнень. Якщо ми проголошуємо курс на підвищення якості природничо-математичної освіти, потрібно це робити від самого початку.

СКОРОТИТИ КІЛЬКІСТЬ ПРЕДМЕТІВ ДЛЯ ПРОФІЛЬНОЇ ШКОЛИ

– Перед закінченням навчального року багато «експертів» пророкувало з

– Міністерство освіти і науки, молоді та спорту нещодавно результативно працювало над новою редакцією закону «Про вищу освіту». Які концептуальні речі в ньому стосуються школи?

– Нас у цьому документі цікавлять, насамперед, моменти, пов’язані з педагогічною освітою. Адже система підготовки педагога сьогодні є, без перебільшення, жахливою. Навіть ті абітурієнти, які мали мотивацію здобути саме цей фах, а не просто пішли в педуніверситет через те, що до іншого закладу не вступили, до кінця навчання цю мотивацію втрачають. Навантаження з перших днів педагогікою і психологією, затеоретизованість, звуженість практики відштовхує багатьох потенційних студентів. В Європі зазвичай по-іншому – готують фахівця-біолога, хіміка тощо. А після отримання бакалавра він може вступити до магістратури з педагогіки, яка побудована на кшталт нашої інтернатури в медицині. І більшу частину навчального часу магістранти проводять у школі. Тож студент може зробити свідомий вибір, чи йти йому в педагогіку, чи ні. А предмет навчання студент уже досконало знає. На жаль, деякі випускники наших педагогічних вишів не знають на високому рівні ні предмета, ні педагогіки, а діти це відчувають одразу.

У законопроекті є найосновніше: вчитель, вихователь повинен мати рівень освіти не нижче бакалавра. Були в нас розмови в деяких університетах, що треба економити гроші – нехай молодь отримує молодшого спеціаліста і йде в дитячий садок вихователем. А ось в Японії в дитсадку можна зустріти навіть професора, адже там розуміють, що саме дошкілля є найважливішим етапом розвитку людських здібностей. Там не ставляться до ДНЗ як до камери схову, де може «почергувати» і людина без належної освіти. І, звичайно, нас цікавить післядипломна педагогічна освіта, де здійснюється підвищення кваліфікації вчителів. У деяких таких закладах заняття теж занадто затеоретизовані, але не сучасними знаннями. Тому людина приходить туди раз на п’ять років і чує ту саму лекцію, що й п’ять, і десять років тому. Цю систему також потрібно перебудовувати. Необхідні найсучасніші знання з предметів і методики їх викладання.

Спілкувалися Дмитро ШУЛІКІН і Максим КОРОДЕНКО, «Освіта України»


http://www.mon.gov.ua/newstmp/2011/16_08/3/
Категорія: Новини освіти | Переглядів: 1174 | Додав: hospitable | Теги: міністерство освіти, реформи освіти, початкова школа, медогляд | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 1
1  
wink

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]