http://www.osvita.org.ua/articles/918.html?from=subscribe
Кожна людина в певний момент свого життя повинна обрати професійну
сферу, в якій вона хоче працювати. Студенти, які зробили цей вибір
усвідомлено, розуміють, чого прагнуть і чим є їх майбутня робота. Як
правило, такі студенти вчаться із задоволенням, беруть активну участь не
тільки в суспільному, а й у науковому житті вищого навчального закладу
(публікація наукових статей, в тому числі для журналу з Переліку ВАК,
виступ з доповідями на наукових конференціях). Уже з першого курсу
досвідчений викладач може помітити в своєму підопічному здатності
знаходити і аналізувати інформацію про цікавий йому предмет. Студент,
який проявляє інтерес до предмету, приділяє навчанню додатковий час,
бере участь у спеціальних заходах, присвячених його темі, цікавиться
новинами, обов'язково приверне увагу співробітників кафедри.
На
етапі формування позитивного образу сумлінного студента важливим
моментом є проходження навчально-ознайомчої, навчальної та
переддипломної практики. Студент отримує можливість продемонструвати
свої ділові якості, наявність яких може підтвердити позитивний відгук
(характеристика) керівника практики. Також студент повинен відобразити
результати проходження практики у звіті (звіт з переддипломної практики)
і скласти щоденник практики, чітко слідуючи календарному плану і
завданням на практику. Хороший звіт з практики (звіт з переддипломної
практики) і позитивний відгук керівника практики підтвердять наміри
студента стати кваліфікованим фахівцем в обраній ним галузі. Після
успішного написання звітів з переддипломної практики для студентів, як
правило, не становить труднощів написання дипломів (дипломних робіт).
Для
того щоб розвинути в людині схильність до наукової діяльності та
направити її на поглиблене вивчення предмета, професори, зайняті у ВНЗ,
можуть запропонувати здібному студенту поступити до аспірантури і
захистити кандидатську дисертацію за темою, яка представляє для нього
найбільший інтерес.
Якщо вибір ВНЗ та напрямку навчання на етапі
закінчення школи може виявитися недостатньо продуманим, то рішення
вступити в аспірантуру після завершення навчання за програмою вищої
освіти студент, як правило, приймає до моменту написання дипломної
роботи і впевнено йде до своєї мети.
Якості, проявлені людиною,
під час навчання у ВНЗ, грають важливу роль в становленні особистості
аспіранта. Сучасний аспірант (здобувач наукового ступеня кандидата наук)
займається не тільки науково-дослідницькою діяльністю (написанням
кандидатської дисертації, публікацією статей в журналах ВАК і т.д.). Він
також здійснює педагогічну діяльність з навчання, виховання та розвитку
потенціалу студентів, а участь в управлінні кафедрою та інших видах
організаційних робіт є невід'ємною частиною його життя.
Успішність
навчання в аспірантурі багато у чому залежить від особистих якостей
аспіранта. На його діяльність і результати роботи впливають і характер, і
тип особистості, і обрані ним технології навчання. Важливі також і
моральні якості, прояв яких може позначитися на ставленні до нього
наукового співтовариства. Цей аспект добре відображений в навчальному
посібнику Д.С. Рєзніка "Аспірант ВНЗ. Технології наукової творчості та
педагогічної діяльності" У посібнику автор пропонує модель якостей
аспіранта (здобувача наукового ступеня кандидата наук), засновану на
визначенні рангу аспіранта. Перший ранг має професійна компетенція
аспіранта як молодого вченого і педагога. Другий ранг автор присвоює
моральним якостям. Організаторські здібності, ділові якості та вміння
аспіранта управляти самим собою займають наступні рівні важливості.
Особливість
діяльності аспіранта полягає в тому, що він повинен постійно займатися
науковою роботою: займатися написанням кандидатської дисертації та
автореферату, публікувати наукові статті для журналу з Переліку ВАК,
брати участь у наукових конференціях, співпрацювати з науковими
організаціями.
Успіх аспіранта у науковій діяльності визначається
отриманням вченого ступеня, звання, наявністю наукових публікацій, в
тому числі, у журналах ВАК та впровадженням результатів дослідження.
Процес
навчання - це безперервна діяльність, метою якої спочатку є накопичення
теоретичних знань у вигляді написання рефератів, контрольних та
курсових робіт. Потім настає час для отримання практичного досвіду під
час проходження практики та написання звіту з практики. Потім студент
узагальнює теоретичні та практичні знання і починає написання дипломної
роботи. Студенти, які серйозно підійшли до написання дипломної роботи,
отримують шанс вступити до аспірантури і зайнятися написанням
кандидатської дисертації. Вирішивши продовжити наукову діяльність,
студент стає аспірантом і розширює матеріал написаної ним дипломної
роботи до серйозного наукового дослідження, результатом якого стає
кандидатська дисертація. Надалі молодий вчений прагне знайти визнання в
науковому світі і затвердити свою наукову позицію за допомогою
публікації наукових статей в журналах з переліку ВАК.
За матеріалами сайту www.gruppi.ru