http://www.osvita.org.ua/articles/918.html?from=subscribe
Кожна людина в певний момент свого життя повинна обрати професійну сферу, в якій вона хоче працювати. Студенти, які зробили цей вибір усвідомлено, розуміють, чого прагнуть і чим є їх майбутня робота. Як правило, такі студенти вчаться із задоволенням, беруть активну участь не тільки в суспільному, а й у науковому житті вищого навчального закладу (публікація наукових статей, в тому числі для журналу з Переліку ВАК, виступ з доповідями на наукових конференціях). Уже з першого курсу досвідчений викладач може помітити в своєму підопічному здатності знаходити і аналізувати інформацію про цікавий йому предмет. Студент, який проявляє інтерес до предмету, приділяє навчанню додатковий час, бере участь у спеціальних заходах, присвячених його темі, цікавиться новинами, обов'язково приверне увагу співробітників кафедри.
На етапі формування позитивного образу сумлінного студента важливим моментом є проходження навчально-ознайомчої, навчальної та переддипломної практики. Студент отримує можливість продемонструвати свої ділові якості, наявність яких може підтвердити позитивний відгук (характеристика) керівника практики. Також студент повинен відобразити результати проходження практики у звіті (звіт з переддипломної практики) і скласти щоденник практики, чітко слідуючи календарному плану і завданням на практику. Хороший звіт з практики (звіт з переддипломної практики) і позитивний відгук керівника практики підтвердять наміри студента стати кваліфікованим фахівцем в обраній ним галузі. Після успішного написання звітів з переддипломної практики для студентів, як правило, не становить труднощів написання дипломів (дипломних робіт).
Для того щоб розвинути в людині схильність до наукової діяльності та направити її на поглиблене вивчення предмета, професори, зайняті у ВНЗ, можуть запропонувати здібному студенту поступити до аспірантури і захистити кандидатську дисертацію за темою, яка представляє для нього найбільший інтерес.
Якщо вибір ВНЗ та напрямку навчання на етапі закінчення школи може виявитися недостатньо продуманим, то рішення вступити в аспірантуру після завершення навчання за програмою вищої освіти студент, як правило, приймає до моменту написання дипломної роботи і впевнено йде до своєї мети.
Якості, проявлені людиною, під час навчання у ВНЗ, грають важливу роль в становленні особистості аспіранта. Сучасний аспірант (здобувач наукового ступеня кандидата наук) займається не тільки науково-дослідницькою діяльністю (написанням кандидатської дисертації, публікацією статей в журналах ВАК і т.д.). Він також здійснює педагогічну діяльність з навчання, виховання та розвитку потенціалу студентів, а участь в управлінні кафедрою та інших видах організаційних робіт є невід'ємною частиною його життя.
Успішність навчання в аспірантурі багато у чому залежить від особистих якостей аспіранта. На його діяльність і результати роботи впливають і характер, і тип особистості, і обрані ним технології навчання. Важливі також і моральні якості, прояв яких може позначитися на ставленні до нього наукового співтовариства. Цей аспект добре відображений в навчальному посібнику Д.С. Рєзніка "Аспірант ВНЗ. Технології наукової творчості та педагогічної діяльності" У посібнику автор пропонує модель якостей аспіранта (здобувача наукового ступеня кандидата наук), засновану на визначенні рангу аспіранта. Перший ранг має професійна компетенція аспіранта як молодого вченого і педагога. Другий ранг автор присвоює моральним якостям. Організаторські здібності, ділові якості та вміння аспіранта управляти самим собою займають наступні рівні важливості.
Особливість діяльності аспіранта полягає в тому, що він повинен постійно займатися науковою роботою: займатися написанням кандидатської дисертації та автореферату, публікувати наукові статті для журналу з Переліку ВАК, брати участь у наукових конференціях, співпрацювати з науковими організаціями.
Успіх аспіранта у науковій діяльності визначається отриманням вченого ступеня, звання, наявністю наукових публікацій, в тому числі, у журналах ВАК та впровадженням результатів дослідження.
Процес навчання - це безперервна діяльність, метою якої спочатку є накопичення теоретичних знань у вигляді написання рефератів, контрольних та курсових робіт. Потім настає час для отримання практичного досвіду під час проходження практики та написання звіту з практики. Потім студент узагальнює теоретичні та практичні знання і починає написання дипломної роботи. Студенти, які серйозно підійшли до написання дипломної роботи, отримують шанс вступити до аспірантури і зайнятися написанням кандидатської дисертації. Вирішивши продовжити наукову діяльність, студент стає аспірантом і розширює матеріал написаної ним дипломної роботи до серйозного наукового дослідження, результатом якого стає кандидатська дисертація. Надалі молодий вчений прагне знайти визнання в науковому світі і затвердити свою наукову позицію за допомогою публікації наукових статей в журналах з переліку ВАК.
За матеріалами сайту www.gruppi.ru
Кожна людина в певний момент свого життя повинна обрати професійну сферу, в якій вона хоче працювати. Студенти, які зробили цей вибір усвідомлено, розуміють, чого прагнуть і чим є їх майбутня робота. Як правило, такі студенти вчаться із задоволенням, беруть активну участь не тільки в суспільному, а й у науковому житті вищого навчального закладу (публікація наукових статей, в тому числі для журналу з Переліку ВАК, виступ з доповідями на наукових конференціях). Уже з першого курсу досвідчений викладач може помітити в своєму підопічному здатності знаходити і аналізувати інформацію про цікавий йому предмет. Студент, який проявляє інтерес до предмету, приділяє навчанню додатковий час, бере участь у спеціальних заходах, присвячених його темі, цікавиться новинами, обов'язково приверне увагу співробітників кафедри.
На етапі формування позитивного образу сумлінного студента важливим моментом є проходження навчально-ознайомчої, навчальної та переддипломної практики. Студент отримує можливість продемонструвати свої ділові якості, наявність яких може підтвердити позитивний відгук (характеристика) керівника практики. Також студент повинен відобразити результати проходження практики у звіті (звіт з переддипломної практики) і скласти щоденник практики, чітко слідуючи календарному плану і завданням на практику. Хороший звіт з практики (звіт з переддипломної практики) і позитивний відгук керівника практики підтвердять наміри студента стати кваліфікованим фахівцем в обраній ним галузі. Після успішного написання звітів з переддипломної практики для студентів, як правило, не становить труднощів написання дипломів (дипломних робіт).
Для того щоб розвинути в людині схильність до наукової діяльності та направити її на поглиблене вивчення предмета, професори, зайняті у ВНЗ, можуть запропонувати здібному студенту поступити до аспірантури і захистити кандидатську дисертацію за темою, яка представляє для нього найбільший інтерес.
Якщо вибір ВНЗ та напрямку навчання на етапі закінчення школи може виявитися недостатньо продуманим, то рішення вступити в аспірантуру після завершення навчання за програмою вищої освіти студент, як правило, приймає до моменту написання дипломної роботи і впевнено йде до своєї мети.
Якості, проявлені людиною, під час навчання у ВНЗ, грають важливу роль в становленні особистості аспіранта. Сучасний аспірант (здобувач наукового ступеня кандидата наук) займається не тільки науково-дослідницькою діяльністю (написанням кандидатської дисертації, публікацією статей в журналах ВАК і т.д.). Він також здійснює педагогічну діяльність з навчання, виховання та розвитку потенціалу студентів, а участь в управлінні кафедрою та інших видах організаційних робіт є невід'ємною частиною його життя.
Успішність навчання в аспірантурі багато у чому залежить від особистих якостей аспіранта. На його діяльність і результати роботи впливають і характер, і тип особистості, і обрані ним технології навчання. Важливі також і моральні якості, прояв яких може позначитися на ставленні до нього наукового співтовариства. Цей аспект добре відображений в навчальному посібнику Д.С. Рєзніка "Аспірант ВНЗ. Технології наукової творчості та педагогічної діяльності" У посібнику автор пропонує модель якостей аспіранта (здобувача наукового ступеня кандидата наук), засновану на визначенні рангу аспіранта. Перший ранг має професійна компетенція аспіранта як молодого вченого і педагога. Другий ранг автор присвоює моральним якостям. Організаторські здібності, ділові якості та вміння аспіранта управляти самим собою займають наступні рівні важливості.
Особливість діяльності аспіранта полягає в тому, що він повинен постійно займатися науковою роботою: займатися написанням кандидатської дисертації та автореферату, публікувати наукові статті для журналу з Переліку ВАК, брати участь у наукових конференціях, співпрацювати з науковими організаціями.
Успіх аспіранта у науковій діяльності визначається отриманням вченого ступеня, звання, наявністю наукових публікацій, в тому числі, у журналах ВАК та впровадженням результатів дослідження.
Процес навчання - це безперервна діяльність, метою якої спочатку є накопичення теоретичних знань у вигляді написання рефератів, контрольних та курсових робіт. Потім настає час для отримання практичного досвіду під час проходження практики та написання звіту з практики. Потім студент узагальнює теоретичні та практичні знання і починає написання дипломної роботи. Студенти, які серйозно підійшли до написання дипломної роботи, отримують шанс вступити до аспірантури і зайнятися написанням кандидатської дисертації. Вирішивши продовжити наукову діяльність, студент стає аспірантом і розширює матеріал написаної ним дипломної роботи до серйозного наукового дослідження, результатом якого стає кандидатська дисертація. Надалі молодий вчений прагне знайти визнання в науковому світі і затвердити свою наукову позицію за допомогою публікації наукових статей в журналах з переліку ВАК.
За матеріалами сайту www.gruppi.ru