Головна » 2012 Січень 17 » Дівчинка з Ангелом
00:37:43 Дівчинка з Ангелом |
Маленьку дівчинку насварила мама - ні за що! Стоїть дівча, плаче: гірко на душі, образливо. Каже: - Ангеле мій Охоронителю, чому ж ти не вступився за мене? Я Бога люблю, до церкви ходжу, молюся й нікого не ображаю... Аж раптом чує, хтось питає: - Чи так це? - Так! - запевнила здивована дівчинка і вмить перестала плакати. - Я ніколи не грішу й нікого не ображаю. - Чи так це? - вдруге перепитав хтось. Дівчинка замислилась і знов помолилася: - Ангеле мій охоронителю, може я щось забула, може чим згрішила, врозуми мене, відкрий мені очі, допоможи мені! І з"явився біля неї Ангел, сяючи неземним світлом та невимовною красою. Він відкрив велику книгу, і дівчинка побачила в ній кожний день свого життя. Вона побачила, скільки разів із самого малечку вона засмучувала маму, завдавала їй прикростей, ображала її ділом, словом і навіть думкою і найчастіше навіть не помічала того. " О, яка я була жорстока, яка неуважна! Я думала тільки за себе і ніколи не думала, як важко буває зі мною мамі! А як часто я ображала своїх товаришів: хапала собі найкраще з-перед усіх, висміювала, передражнювала їх...Ой, скільки поганих слів я наговорила!.. Та невже це я?! Ой, як соромно!.. А це що таке чорне? Матінко рідна! Та це ж написано про те, коли я когось штовхала, била; а ось написано, коли я вкрала собі чужу ляльку і думала, що цього ніхто не бачить, а Бог усе бачив...Господи, та невже це така моя книга?! Яка вона некрасив! І всі мої негідні вчинки будуть читати перед усіма і перед лицем Самого Бога! Як же мені тепер це витерти, як це стерти?!. І вона гірко-прегірко заплакала. Але то були вже не злі сльози образи, а добрі сльози каяття. Вони наче змивали з дитячого серця все нечисте й недобре, що вона накоїла за свого життя. І от диво: чорні, страшні гріхи, записані в книзі, почали бліднути, бліднути, поки не зробилися...зовсім невидимими!.. Дівчинка стояла серед кімнати, і хоч вона вже не бачила свого Ангела, але відчувала, що він поруч. Вона полегшено зітхнула і витерла сльози. А потім пішла в другу кімнату, підійшла до мами і тихо сказала: - Матусю...прости мені. |
|
Всього коментарів: 3 | ||||
| ||||